Нотаріальний переклад двомовного документа: як це оформлюється

Що таке двомовний документ і чому вони бувають¶

Двомовний документ — це паперу чи PDF, на якому оригінальний текст розташований двома мовами одночасно. Як правило, мови йдуть поруч: ліво-право, або один над одним, або чергуються по абзацах.

Приклади: - Контракт роботодавця від німецької компанії: ліва сторінка німецька, права — англійська. - Виклад інструкції до ліків: верхня половина — оригіналом на чеській, нижня — переклад на англійську. - Свідоцтво про освіту, видане двомовним установою (наприклад, в busnesz школи в Люксембурзі французька + англійська одночасно). - Договір про розповсюджування ПО: текст розроблювача по англійськи, коментарі юриста стороною цивільного права по французьки, у одному документі. - Офіційна листування від міжнародної організації: вступне письмо англійською, рішення — німецькою у одному пакеті.

Чому вони існують? Часто тому, що видавець (компанія, установа, уряд) хоче подати переважне розмістити обидві версії в одному документі щоб люди не тримали два окремих аркушу. Це економічно, зручно, але для перекладача і нотаріуса — новий виклик.

Чим двомовний документ відрізняється від звичайного при засвідченні¶

Коли ти приносиш до нотаріуса звичайний документ на одній мові (паспорт, диплом, контракт), нотаріус видає копію, засвідчує її печаткою і розписом — це називається нотаріальна копія. Дальше ти беруш цю копію до перекладача, перекладаєш, і перекладач тоді робить нотаріальний переклад (засвідчує, що це правильний переклад копії).

З двомовним документом логіка трохи інша:

Сценарій 1: обидві версії рівноправні (наприклад, контракт від компанії, дійсно виданий на двох мовах одночасно).

Установа вимагає від тебе нотаріальний переклад однієї з мов на третю. Приносиш двомовний документ до нотаріуса, вказуєш на яку мову його перекладати. Нотаріус засвідчує копію цього документа. Потім перекладач перекладає вибрану мову на третю, а другу мову просто переписує в переклад без змін. Видалася косметична цінність: у перекладі залишилась одна оригінальна мова (як “контекст”), плюс новий переклад.

Сценарій 2: одна мова офіційна, друга — супровідна (наприклад, до диплома французька версія оригіналу, англійська — переклад, виданий установою).

Тут установа часто вимагає переклади саме офіційну версію. Другу (супровідну) переносиш у переклад як є, показуючи контекст. Нотаріус знову засвідчує копію двомовного документа, перекладач точить переклад офіційної мови на цільову.

Сценарій 3: ти маєш сканерну копію двомовного документа, оригіналу немає.

Тут складніше. Деякі нотаріуси не засвідчать копію зі скану (вимагають видавця оригіналу). Тоді ти спочатку просиш органу, який видав документ, виконає копію з печаткою і підписом (видавця копія). Це часто роблять консульства, МВС, установи. Потім носиш цю видавця копію до нотаріуса, він засвідчує переклад перед ним.

Як саме оформлюється переклад двомовного документа¶

Крок 1: Приносиш оригінальний двомовний документ до нотаріуса (або видавецю копію, якщо оригіналу немає).

Нотаріус проглядає документ, перевіряє, що він цілий, без стирання. Якщо у документі помилки, недруковані місця, зносу почерк, нотаріус може спитати: “Ти впевнений, що це оригіналу?” Якщо так, засвідчує.

Крок 2: Нотаріус робить копію документа (з обома мовами) і засвідчує її підписом та печаткою.

Копія буває паперова (ксерокопія) або скан (цифрова копія). На копії нотаріус пише: “Засвідчую, що це вірна копія оригіналу, яка висок так, як назва органу, якщо оригіналу видав орган влади.”

Крок 3: Ти беруш засвідчену копію до перекладача.

Перекладач робить переклад однієї з мов на цільову мову. Другу мову оригіналу переписує у переклад як є. Наприклад, якщо у тебе контракт англійська+французька, і ти просиш переклад на українську — перекладач переводить англійський текст на українську, а французький переписує як є (для контексту).

Крок 4: Перекладач засвідчує переклад своїм підписом, печаткою й реквізитами як присяжний (або сертифікований) перекладач.

На першій сторінці перекладу пишеться засвідчення:

“Я, Марія Іванівна Петренко, офіційний переклад (присяжний перекладач, реєстраційний номер 12345 у Кримінальній реєстрі перекладачів МВС України), засвідчую, що наведений нижче переклад вірно передає зміст оригіналу на англійській та французькій мовах, відповідає вимогам нотаріального засвідчення та виконаний мною 24 липня 2026 року.” [підпис, печатка, печатка]

Ціна: скільки платиш за двомовний документ¶

За нотаріальне засвідчення копії:

Це коштує незалежно від кількості мов. Нотаріус рахує сторінки оригіналу. Якщо у двомовному контракті 5 сторінок (обидві мови разом), то платиш за 5 сторінок. У більшості міст України це 200-400 гривень всього за засвідчення.

Коливання залежить від: - Міста: Київ, Львів —дорожче (300-400 грн),村небільші міста — дешевше (200-250 грн). - Строку: якщо нотаріус прикажеш “до завтра” — переплату 25-50%. - Складності: якщо документ замолоте, прикріплено додатки, нотаріус може взяти трохи більше.

За переклад тексту:

Перекладач рахує слова або сторінки мови, яку ти просиш перекласти. Друга мова не рахується (переписується як є).

Ціни в Україні у 2026: - Стандартний переклад: 120-250 грн за сторінку (залежно від мови, сложності, перекладача). - Присяжний переклад: 200-350 грн за сторінку (дорожче, бо перекладач несе юридичну відповідальність). - Срочне (за 24 години): +50-100% до ціни.

Приклад: двомовний контракт 10 сторінок (5 англійська + 5 французька), потрібен переклад англійської частини на українську. - Нотаріальне засвідчення: 300 грн (за 10 сторінок оригіналу). - Переклад англійської частини (5 сторінок): 5 × 200 = 1000 грн. - Итого: 1300 гривень.

Якби замість англійської потрібен переклад французької: - Те саме 1300 гривень (тому французька в Україні коштує як англійська).

Але якби потрібен переклад англійської на турецьку (мова рідка, мало перекладачів): - Переклад: 5 × 350 = 1750 грн (через дефіцит). - Разом: 2050 гривень.

Коли документ двомовний, а установа вимагає переклад однієї мови на третю¶

Це найчастіша ситуація. Приклади:

Кейс 1: Житель України вступає до мальтійського вишу.

Вишу потрібен нотаріальний переклад диплома на англійську. Але диплом у їхнього закладу видали двомовним: українська (оригіналу) + англійська (переклад від закладу). Студент приносить обидва текст до нотаріуса, потім до перекладача — той перекладає українську частину (якщо установа не довіряє англійській версії від закладу) або берег англійську частину як готовий переклад. У останньому разі перекладач просто переписує англійський текст у нотаріальний переклад, підписує його, печатує — та вся робота.

Кейс 2: Фахівець мігрує до Польщі на роботу.

Роботодавець вимагає нотаріальний переклад трудової книжки на польську. Трудова книжка в Україні на українській мові, але якщо людина щомісяці працювала за кордоном, можуть бути допискі англійською. Нотаріус засвідчує сторінки на українській, перекладач переводить українське на польську, англійські записи переписує у переклад як подалі контексту (мовляв, ось робота людини англійською).

Кейс 3: Іноземець подає документи в Україні.

Мати франківського іноземця у Франції — виповідна довідка французькою мовою. Але установа в Україні видала копію на французькому й українському одночасно (наприклад, у консульстві оформлювали). Іноземець приносить цю двомовну копію до нотаріуса, той засвідчує, перекладач перекладає французьку частину на українську (якщо копія від консульства недостатня). Англійські копії часто не потребувати, тому переклад іде мен на одну мову.

Помилки, які люди роблять з двомовними документами¶

Помилка 1: Просить перекладача перекласти обидві мови.

Клієнт принесе двомовний контракт англійська+французька, просить переклад на українську. Коли перекладач каже “яку мову перекладаємо?”, клієнт каже “обидві!” Результат: переклад вийде 2× довший, коштував вдвічі дорожче, але установа просить переклад якоїсь однієї мови. Енергія й гроші витрачені марна.

Правильно: Перед замовленням уточни у установи (посольство, виш, роботодавець), яку з мов вони вимагають перекласти. Найчастіше — одна.

Помилка 2: Приносить нотаріусу сканерну копію без видавця печатки.

Клієнт сканує двомовний контракт дома, приносить до нотаріуса. Нотаріус каже: “Це фотокопія, видалена мною засвідчувати. Принесіть оригіналу або видавця копію від органу, який видав контракт.” Результат: клієнт назад до видавця, затримання на тиждень.

Правильно: Якщо оригіналу немає, спочатку звернись до установи (компанія, консульство, виш), яка видала документ, попроси видавецю копію з печаткою. Потім беруш цю копію до нотаріуса.

Помилка 3: Вказує нотаріусу перевірити точність перекладу.

Клієнт принесе двомовний документ та просить: “Перевір, чи правильно друга мова перекладена у оригіналі?” Нотаріус не мовознавець — він лише засвідчує, що копія вірна, не перевіряє якість.

Правильно: Якщо підозрюєш помилку у одній з мов оригіналу, прочитай це у промізці до нотаріального засвідчення: “Прошу засвідчити, із примічанням про помилку у англійській мові оригіналу, лінія 3.” Нотаріус это допише в засвідчення.

Помилка 4: Очікує знижку, тому що “обидві мови в одному документі”.

Клієнт думає: якщо документ двомовний, то нотаріус повинен взяти менше, бо “половину роботи вже зроблено”. Нотаріус платиш не за кількість мов, а за кількість сторінок — і сторіник все те саме.

Правильно: Ціна за нотаріальне засвідчення залежить від обсягу оригіналу, не від кількості мов. За переклад платиш за кількість сторінок мови, яку перекладаєш. Знижок за двомовність немає.

Помилка 5: Не перевіряє, чи приймуть документ за кордоном без апостиля.

Клієнт робить нотаріальний переклад двомовного документа в Україні, шле його до установи в Європі. Установа каже: “У нас вимоги — присяжний перекладач у країні назначення, або апостиль + нотаріальний переклад.” Переробка, затримання.

Правильно: За 2 дні до замовлення перекладу напиши до установи: “Прийматимете ли нотаріальний переклад з України, або нужний присяжний в країні перебування чи апостиль?”

Де замовити нотаріальний переклад двомовного документа¶

Варіант 1: Оффлайн в Україні

Знаходиш нотаріуса у своєму місті (МВС має реєстр на mvs.gov.ua), приносиш оригіналу (або видавецю копію). Потім до перекладача — офіційно присяжного або сертифікованого. Термін: 3-5 робочих днів, якщо звичайний режим; за 24 години доплата 50%.

Вартість: як описано вище, 1000-2000 гривень за контракт на 5-10 сторінок.

Плюси: твій оригіналу в руках, ти контролюєш. Мінуси: треба їхати в офіс, очікування.

Варіант 2: Онлайн, дистанційно (якщо ти за кордоном)

Деякі перекладацькі бюро приймають документи по email, роблять нотаріальний переклад і шлють назад поштою. Але ти все одно повинен засвідчити копію у нотаріуса (навіть дистанційно, якщо твій край дозволяє). Це складніше, бо потребує видавця копії від органу.

Варіант 3: ChatsControl (якщо переклад — переважно не присяжний)

Якщо тобі потрібен якісний переклад двомовного документа, але присяжний засвідчення опціонально (наприклад, для особистого вживання, а не офіційної подачі), ChatsControl робить переклад DOCX/PDF з зберіганням форматування. Ти завантажуєш двомовний документ, вибираєш, яку мову перекладати, отримуєш чистий переклад за 2-4 години. За потребою мовний переклад можна потім занести до присяжного перекладача для засвідчення.

Коли двомовний документ не вимагає перекладу¶

Важливо знати: не всім установам потрібен переклад двомовного документа. Якщо обидві мови в оригіналі — чомусь роблено установою, яка видала документ, вони часто приймають обидва мови як рівноправні.

Приклади:

• Диплом від вишу в Люксембурзі (французька + англійська): деякі вишу прийимуть диплом як є, без перекладу на третю мову. Інші просять переклад англійської частини на мову своєї країни.

• Сертифікат від міжнародної організації (англійська + нідерландська): якщо організація офіційна, OECD,ILO, тощо, багато держав приймають такі документи без додаткового перекладу.

• Контракт від компанії (англійська + німецька): якщо компанія легально видала контракт обома мовами, роботодавець в Німеччині може прийняти як є.

Тому перш за все: запитай у установи, прийметим вони двомовний документ як є, чи обов’язково потрібен третій переклад. Можеш заощадити 1000 гривень.

Регіональні відмінності: у різних країнах по-іншому¶

У Німеччині та Австрії:

Двомовні документи частіше перекладають повністю на німецьку, особливо якщо потрібні для державних органів (Standesamt, Finanzbehörde). Нотаріальне засвідчення німецьким нотаріусом (Notar) дороже, ніж у нас: €100-300 за сторінку.

У Польщі:

Близько половини установ приймають двомовні документи як є, іншу половину вимагають переклад. Мовна пара українська+англійська часто визнається.

В США і Канаді:

Часто вимагають переклад на англійську (якщо документ не англійський), але двомовність вже присутня — приймають як додатковий контекст.

У ОАЕ, Саудівській Аравії:

Часто вимагають переклад всіх мов в одному документі на арабську, навіть якщо документ уже двомовний. Місцева процедура більш суворий.

Висновок: щоразу уточни з установою у цільовій країні.

Підводні камені: що може піти не так¶

1. Нотаріус відмовляється засвідчити сканерну копію.

Правило: без видавця копії нотаріус має право не засвідчувати. Рішення: звернись до органу, який видав документ, попроси видавецю копію з печаткою й підписом.

2. Перекладач не знайомий з двомовними документами, перекладає обидві мови.

Результат: переклад вийде вдвічі довший й дорожче, установа просить однієї мови. Вибір перекладача: найди того, хто вже робив двомовні контракти.

3. Установа говорить “апостиль потребен”.

Якщо установа у країні, на яку потрібен апостиль (країна Гаазької конвенції), то треба лізати апостиль на нотаріальне засвідчення. Це ще +2-3 дні й 100-200 гривень.

4. Документ містить комбінацію кількох мов (не 2, а 3-4).

Тоді логіка складніша. Скоріш за все, ти перекладаєш мову, яку вимагає установа, решта переписуєш. Обговори це з перекладачем заздалегідь.

5. Помилки у оригіналі (один текст не збігається з іншим).

Перекладаєш як є, помилки включно. Якщо хочеш підсилити, попроси нотаріуса зробити примітку: “Засвідчую копію як є, із примітанням про розбіжності у англійській та французькій версіях оригіналу.” Це захищає тебе від претензій.

Реальні кейси¶

Кейс 1: Програміст з України їде на роботу до Берліна

Контракт від компанії прийшов англійською й німецькою (стандарт у себе). Роботодавець просить “переклад документів на англійську” в нотаріальній формі, але контракт вже англійський. Рішення: сканує контракт, приносить до нотаріуса в Берліні, нотаріус засвідчує копію. Потім до нотаріального перекладача в Берліні — той перекладає з німецької на англійську, англійський текст переписує як є. Результат: двомовний контракт + англійський переклад.

Цена: €150 (нотаріус) + €350 (переклад 10 сторінок) = €500.

Термін: 1 тиждень.

Кейс 2: Студентка з Украины вступає до вишу у Франції

Диплом їхнього закладу у Франції видав двомовним: французька (офіційна) + англійська (супровідна). Франківський виш просить “нотаріальний переклад диплома на англійську, якщо він не англійський у оригіналі.”

Проблема: диплом уже має англійський текст, виданий французьким вишем. Чи приймуть вони як переклад?

Рішення: студентка пише до приймальної комісії: “Диплом видан двомовним установою — французька + англійська у одному документі. Чи це достатньо, чи треба нотаріальний переклад?” Одержання відповіді: “Англійська версія від закладу — достатня, апостиль потрібен, але переклад не потрібен.” Студентка заощадила 1000 гривень.

Кейс 3: Іноземець в Україні повинен перевезти майно дружини за кордон

Жінка живе в Німеччині, чоловік — в Україні. У них разом майно в Україні, документи видав нотаріус — копія двомовна (нотаріус зробив українську + англійське переклад в одному документі для них обох). Тепер чоловік має послати ці документи до німецького нотаріуса для визнання.

Німецький нотаріус каже: “Потрібен переклад на німецьку від присяжного перекладача німецького суду.” Іноземець віходит до перекладача, той перекладає англійський текст на німецьку (це вже переклад, не оригіналу), засвідчує, потім до нотаріуса.

Цена: ~2500 гривень (переклад + нотаріус у Німеччині).

Помилка: якби на початку чоловік запитав німецьке сторона, чи можна двомовний документ, може, подалась би без німецького перекладу.

Підсумок: послідовність дій¶

1. Уточни у установи (посольство, виш, роботодавець): яка мова потрібна у перекладі? Двомовний документ приймаєтесь? Потрібен апостиль чи присяжний перекладач у країні назначення?

2. Якщо оригіналу немає: звернись до органу, який видав документ, попроси видавецю копію з печаткою.

3. Принеси оригіналу (або видавецю копію) до нотаріуса, указує яку мову потребує переклад.

4. Нотаріус засвідчує копію — друкує, підписує, печатує.

5. Беруш засвідчену копію до перекладача.

6. Перекладач перекладає одну мову, іншу переписує як є (або якщо обидві мови вже дуже хороші — переписує як є обидві, лише засвідчує наявність двомовного оригіналу).

7. Отримуєш нотаріальний переклад, потом за потребою апостиль.

8. Шлеш до установи із попередньо заподіяно супровід (лист, у якому цитуєш їхні вимоги).

Все готово.