Нотаріальний переклад двомовного документа: як це оформлюється

Документ, у якому текст розташований на двох мовах одразу - це звичайна ситуація у міжнародній комерції, освіті й державних процедурах. Мова йде про контракти, сертифікати, свідоцтва, дозволи - документи, які держава чи міжнародна організація видає одразу на своїй мові й мові країни отримувача. Коли такий документ треба завірити як нотаріальний переклад, виникають питання: перекладати весь, чи лише частину? Як це оформлювати? Скільки це коштує?

Що таке двомовний документ з точки зору перекладу¶

Двомовний документ - це документ, у якому оригінальний текст міститься на двох мовах одночасно. Простіше кажучи, текст вже подвійний, і обидві версії - справжні, офіційні й рівноправні.

Приклади двомовних документів:

• Свідоцтва про вищу освіту з деяких університетів видаються на мові держави й англійській одразу
• Багатомовні контракти (EU документи часто видаються з офіційними текстами на 2-3 мовах)
• Дозволи та посвідки, видані двомовними (наприклад, польськомовні й англійськомовні версії на польських дозволах на проживання)
• Рахунки й квитанції, видані міжнародними компаніями на 2 мовах одночасно
• Європейські документи про реєстрацію, де одна мова офіційна держави, друга - для мігрантів (наприклад, на німецькій й англійській для дозволів у Німеччині)
• Свідоцтва про народження від міжнародних органів і бюро, які практикують мультикультурництво

Різниця від звичайного документа така: у звичайному документі один текст, й його треба перекласти на нову мову. У двомовному - два тексти вже є, й часто один з них уже має потрібну мову. Це означає, що ви можете заощадити час і гроші, замість перекладання всього документа.

Чому це створює проблеми з нотаріальним перекладом¶

Коли ви приносите двомовний документ перекладачу й просите “завірити у нотаріуса”, виникає запитання: що завіряти?

Варіант 1: перекласти ВЕСЬ документ на потрібну мову, ігноруючи, що половина вже переведена? Це означатиме переклад обох існуючих мов на третю - дорого, довго, й мало що дає. Нотаріус потім завіруватиме документ, у якому є три мови одночасно, що ускладнює справу.

Варіант 2: перекласти тільки частину, якої не вистачає? Це логічніше, дешевше й швидше, але вимагає розуміння того, який текст справді потрібен установі, яка приймає документ. Не всі установи розумітимуть структуру такого документа.

Установи (посольства, вищі навчальні заклади, реєстри) різні: якась приймає один текст як офіційний, інша просить обов’язково на своїй мові, третя дозволяє будь-яку з двох наявних. Без з’ясування цього питання ви можете замовити переклад, який установа не прийме.

Це тонкість, яку перекладач не завжди може вгадати самостійно. Саме тому перша дія перед замовленням - це звернення до установи з прямим запитанням.

Покроковий план: як розібратися з вимогами¶

Крок 1. Дізнаїтесь точно, яку мову просить установа.

Це ключовий крок, від якого залежить вся подальша робота. Напишіть або позвоніть установі з прямим запитанням: “У мене є документ на англійській й німецькій (або будь-яких двох мовах). Яку саме мову мені перекласти й завірити у нотаріуса?” Не припускайте - питайте. Установи часто мають офіційний список вимог, і його треба почитати.

Приклади відповідей, які ви можете отримати:

• “Тільки на німецьку” - означає, що ви беріть частину документа англійською й переводите саме її на німецьку
• “На англійську й завірену” - означає, що якщо у вас є переклад німецькою, вам все одно потрібен англійський переклад й засвідчення
• “Будь-яку з офіційних мов” - означає, що ви можете обрати, яка вам зручніше й дешевше
• “Переклад з апостилем” - означає, що потрібен не лише переклад, а й апостиль на оригіналі документа

Крок 2. Перевірте, яка частина вже наявна.

Розгорніть документ й подивіться: яких мов там присутня? Часто документи бувають структуровані по-різному:

• Унілінгвальні (одна мова) - це не проблема, перекладайте звичайно як звичайний документ
• Білінгвальні з офіційним перекладом (наприклад, EU документ: офіційна мова держави + англійська як альтернатива) - тут часто одна мова - справді офіційна й обов’язкова, друга - факультативна для зручності, й установа просить саме першу
• Білінгвальні без іерархії (обидві мови офіційні й рівноправні) - тут складніше, потрібна перевірка з установою, щоб не помилитися

Крок 3. Розрахуйте, чи варто перекладати весь документ чи частину.

Якщо у вас є Свідоцтво про освіту на англійській й німецькій, й установа просить “на англійську й завірено”, ви робите так:

• Вибираєте англійський текст зі свідоцтва (він уже є в оригіналі)
• Наносите його вибірково на переклад (складаєте новий документ, у якому англійський текст зі свідоцтва + перевід німецької частини англійською + нотаріальна печатка та підпис)

Це дешевше, ніж перекладати весь документ заново. Потім нотаріус завіряє саме “переклад” як документ, у якому оригінальний текст й переклад розташовані разом і утворюють повну інформацію.

Структури й макети двомовного перекладу¶

Коли ви замовляєте переклад двомовного документа, результат залежить від установи й практичної мети:

Варіант 1: послідовний переклад (найчастіше)¶

Сторінка 1: оригінальна текст (наприклад, на польській й англійській одночасно) Сторінка 2: переклад на потрібну мову (наприклад, тільки на українську)

Нотаріус ставить печатку на другу сторінку й робить запис у реєстру. Це стандартний формат для посольств, ВНЗ, реєстрів, банків. Практично всі установи цей формат розуміють і приймають без запитань.

Варіант 2: бік-на-бік (рідше, для поточних справ)¶

Ліва половина сторінки: оригінальний текст Права половина: переклад

Цей формат красивіше виглядає й зручніший для порівняння, але складніше форматувати, особливо якщо текст довгий чи мовна пара мовна сильно різниться в довжині (наприклад, німецька й азійські мови). Нотаріуси приймають цей формат, але офіційні установи рідко його просять. Краще запитайте установу, чи вона прийме такий формат.

Варіант 3: у вигляді таблиці¶

Перший рядок: текст на одній мові Другий рядок: переклад

Це рідко, але деколи встречается у технічній документації чи при поточних справах, коли обидва тексти дуже короткі й однозначні. Нотаріуси цей формат не люблять, тому краще його уникнути, якщо ви планете офіційне засвідчення.

Найчастіше установи просять послідовний макет - це стандартно й зрозуміло, і нотаріуси добре знають, як його обробляти. Це ваш найбезпечніший вибір.

Коли достатньо перекласти тільки частину¶

Якщо у документа вже є одна мова з потрібної пари, перекладайте тільки другу частину. Це дешевше й швидше, й часто точно те, що потрібна установі.

Приклад 1: контракт у двох мовах¶

У вас є Контракт на франківській й англійській. Установа просить на англійську й завірено. Тоді:

• Знаходите англійський текст оригіналу
• Замовляєте переклад франківської частини на англійський
• Нотаріус завіряє цей переклад

Вартість буде половиною від того, якби ви перекладали весь документ двічі. Економія суттєва - замість 800 гривень часом платите 400.

Приклад 2: свідоцтво у двох мовах¶

Вам видали Свідоцтво про наречення на польській й англійській, а установа (скажімо, німецький вищий навчальний заклад) просить “завірений переклад”. Коли ви запитаєте, що потрібна мова, вони скажуть “англійська”. Тоді ви:

• Беріть англійський текст свідоцтва (він уже є, ви його просто копіюєте зі свідоцтва)
• Замовляєте переклад польської частини англійською (або німецькою - залежно від вимог установи)
• Все це подаєте нотаріусу як двомовний документ при запиті на завірення

Знову ж таки, дешевше й швидше, ніж перекладати все заново. Перекладач витрачає половину часу, нотаріус витрачає половину часу на засвідчення.

Що робити, якщо обидві мови потрібні, але установа їх не визнає¶

Деякі установи не визнають автоматично, що в документа є офіційний переклад. Вони просять: “Нам потрібен переклад, завірений у нотаріуса”.

У цьому разі треба перекласти ту частину, яка відсутня в установі, а нотаріус завіряє цей переклад. Це складніше, ніж просто використовувати наявний текст.

Приклад: у вас Диплом на франківській й англійській. Німецький вищий навчальний заклад просить “нотаріальний переклад на німецьку”. Тоді:

• Замовляєте переклад франківської й англійської частин на німецьку
• Нотаріус завіряє цей перевід
• Подаєте оригінал (франківський + англійський) + завірений переклад (німецький)

Це більше, ніж просто скопіювати наявний текст, тому коштує дорожче й займає довше. Звичайно 3-5 робочих днів замість 1-2.

Вартість перекладу двомовного документа в Україні¶

Ціна залежить від того, скільки саме треба перекласти. Орієнтовні цифри на 2026 рік:

Тільки частина (одна мова на другу): 300-600 грн за документ (залежно від обсягу й мовної пари). Нотаріальне засвідчення: +200-400 грн за одне засвідчення.

Весь документ (обидві мови на третю): 800-1200 грн, тому що це за фактом два переклади. Нотаріальне засвідчення: +200-400 грн.

Складні мовні пари (наприклад, на рідкісні мови типу турецької, грецької, азійських мов): +30-50% від базової ціни через менше пропозицію перекладачів.

Вартість також залежить від того, де ви замовляєте:

• Бюро перекладів: звичайно дорожче (1200-1800 грн за документ), але швидко й гарантовано
• Приватний перекладач: дешевше (600-900 грн), але часом довше й без офіційної гарантії
• Онлайн-сервіси: дуже варіюється залежно від сервісу, часто непередбачувано

Поширені помилки й як їх уникнути¶

Помилка 1: замовити переклад весь документ без з’ясування, що саме потрібна установа.

Результат: ви отримаєте переклад, але установа його не приймуть, бо вони просили тільки одну мову. Переписуйте заново - другий раз буде дорожче й займе більше часу.

Як уникнути: питайте установу, перш ніж замовляєте. Отримайте відповідь письмово по email.

Помилка 2: вважати, що одна мова в документа - “неофіційна”, й дати нотаріусові тільки другу.

Результат: якщо обидві мови офіційні (наприклад, EU документ), нотаріус розбереться й скаже, що документ не можна явно перекласти без обох версій. Часто люди забувають про другу мову й потім мають проблеми з установою.

Як уникнути: дайте нотаріусові ВЕСЬ оригінал, а потім обговоріть, яка мова потребує перекладу.

Помилка 3: замовити переклад в AI-сервісі, особливо якщо документ має складну структуру.

Результат: AI переклад часто неправильно розуміє структуру двомовного документа й дублює переклади або пропускає частину. Нотаріус це помітить й не завіруватиме. Отримаєте документ, який установа не приймуть.

Як уникнути: для двомовних документів краще замовити в людини-перекладача, який розуміє структуру й може оцінити, що саме потребує перекладу.

Помилка 4: не перевірити, чи приймуть даний тип перекладу за кордоном.

Результат: ви отримали переклад, але установа за кордоном каже: “Нам потрібен апостиль на оригіналі” або “Цей переклад не офіційний” або “Потрібен переклад присяжного перекладача, а не нотаріального”.

Як уникнути: перед замовленням запитайте у установи, який саме формат перекладу їм потрібен - нотаріальний чи присяжний, з апостилем чи без, якої мови.

Коли двомовний переклад не допоможе¶

Є випадки, коли навіть якісний двомовний переклад не вирішує проблему:

• Установа просить присяжний переклад, а не нотаріальний. Нотаріальне засвідчення не замінює присяжного перекладача. Якщо установа чітко вимагає “beeidigter Übersetzer” (присяжний перекладач у Німеччині), нотаріус не підходить.

• На документі потрібен апостиль, а не просто нотаріальне засвідчення. Якщо оригінал іноземний, перекладу без апостиля на оригіналі часто недостатньо.

• Документ дуже старий або дуже нечіткий. Якщо двомовний документ погано скан або вже 30+ років, перекладач може не розібрати один з текстів. Тоді потрібен оригінал у руки й часто - консультація з установою про те, що саме розшифрувати.

Як замовити переклад двомовного документа правильно¶

1. Запитайте установу: “У мене є документ на [мова 1] і [мова 2]. Яку саме мову я маю перекласти й завірити?”

2. Отримайте відповідь письмово (email, скрін з сайту установи - щоб мати доказ).

3. Знайдіть перекладача, який має досвід з двомовними документами. Обов’язково напишіть у запиті: “У документа вже є частина на [мова], потрібна ще [мова]”.

4. Надішліть ВЕСЬ оригінальний документ - обидві сторінки, обидві мови. Не робіть вибіркового скану.

5. Узгодьте формат макета перед роботою: послідовний, бік-на-бік чи щось інше?

6. Попросіть черновик на перевірку, перед тим, як нотаріус завіруватиме.

7. Отримайте готовий документ у оригіналі (не скан) - установи часто просять фізичну копію з печаткою.

Підсумок¶

Двомовний документ - це не проблема, це можливість заощадити. Головне - питайте установу й дайте перекладачові весь оригінал. Дотримуйтесь цих кроків, й ви заощадите час і гроші.