Який диплом має мати перекладач, щоб нотаріус завірив переклад

Чому нотаріус просить диплом перекладача¶

Перша звичка нотаріуса при роботі з перекладом - попросити диплом того, хто переклав документ. Звучить як формальність, але це фундамент усієї системи нотаріального засвідчення в Україні.

Нотаріус не перевіряє якість перекладу - він не читає текст і не зіставляє оригінал з копією. Його обов’язок набагато вужче: встановити особу перекладача і підтвердити, що цей конкретний чоловік чи жінка має право це робити. Диплом про вищу освіту - це єдиний документ, який держава вважає доказом такого права.

Закон України про нотаріат не дає нотаріусу свободи вибору. Якщо перекладача немає кому перевірити - диплома немає, - то засвідчення не буває. Нотаріус не може творчо підійти до цього, навіть якщо він сам більш-менш говорить чужою мовою і вважає переклад гарним.

Який точний диплом вимагається¶

Сумніви часто роблять саме в тому, яке слово повинно бути в дипломі. Відповідь: кваліфікація “перекладач” або “мовний фахівець” у потрібній мовній парі.

Коли вишей видає диплом, туди йде кваліфікація. Наприклад:

• “Перекладач англійської мови” (це добре)
• “Перекладач англійської та німецької мов” (добре для обох мов)
• “Філолог, кваліфікація: перекладач” (добре, але рідше)
• “Мовознавець” без слова “перекладач” (сіра зона - деякі нотаріуси приймають, деякі - ні)

Якщо диплом говорить просто “Філолог” без уточнення про переклад, то нотаріус може попросити додатковий сертифікат перекладача або взагалі відмовити. Кращий варіант - коли кваліфікація в дипломі ясна: слово “перекладач” повинно бути там.

Мовна пара теж має значення. Якщо диплом “Перекладач англійської мови”, а ви перекладаєте з іспанської - технічно нотаріус може попросити уточнень. На практиці багато нотаріусів проходять повз це, але правильніше, коли мовна пара збігається або коли переклад і загальнолінгвістичного профілю.

Вишу й період здобуття - має значення?¶

Від якого вишу - не має.

Диплом українського вишу, радянського часу, європейського - все одно, якщо він офіційний документ. Нотаріус не перевіряє престиж закладу освіти, тільки факт його існування та правилbність диплома. Старий радянський диплом теж приймається, якщо на ньому стоїть печатка і підпис директора.

Коли диплом був виданий - також не критично, поки він офіційний. Людина, яка закінчила вузь у 1995 році і не працювала перекладачем 25 років, все одно може завіряти переклади у нотаріуса. Закон не вимагає постійної практики.

Але є одна тонкість: якщо вуз ліквідований, диплом потрібно легалізувати. Замовляєте довідку про те, що вуз існував, або апостиль на диплом. Це подовжує процес на кілька днів, тому краще перевірити заздалегідь, чи вуш теж існує.

Що робити, якщо диплома немає¶

Варіант 1: замовити дублікат диплома.

Якщо диплом загубився, пошкодився або залишився в Україні, звернітися до вишу, де ви вчилися. Напишіть заяву в канцелярію і попросіть видати дублікат (в українській мові - “дубліката диплома”). Зазвичай це займає 5-15 робочих днів і коштує 50-150 гривень. Якщо вуш далеко, можна замовити по пошті або через представника.

Варіант 2: взяти на роботу в бюро перекладів.

Якщо ви не маєте офіційного диплома, але робите гарні переклади - приватизувати цей факт неможливо. Але ви можете працювати через бюро перекладів, де дипломовані люди будуть ставити печатку під ваш переклад. Фінансово це вам дасть менше, ніж якби ви завіряли переклади самостійно, але принаймні переклади будуть офіційні.

Варіант 3: запропонувати нотаріусу закордонний диплом.

Якщо ви вчилися за кордоном, диплом іноземного вишу також може спрацювати. Але потрібна апостиль на цей диплом або його нотаріальна копія - це стоїть грошей і часу. Краще спочатку поговорити з нотаріусом, яка процедура йому потрібна.

Чи приймає нотаріус онлайн-курси та сертифікати¶

Коротко: ні.

Якщо ви пройшли курс англійської на Coursera, отримали Certificate of Completion від ABBYY, закінчили школу російської мови в Москві - це не буде визнано як диплом про вищу освіту. Навіть якщо сертифікат солідний і його видала відома компанія.

Нотаріус шукає саме “диплом про вищу освіту”, виданий вишем у порядку, встановленому державою. Все інше - додаток до цього диплома, але не його заміна.

На деяких форумах перекладачів пишуть, що “мій нотаріус приймає мій сертифікат”. Це можливо, якщо нотаріус достатньо лояльний або розуміє, що сертифікат доповнює діючий диплом. Але розраховувати на це не треба. Якщо у вас немає офіційного диплома про вищу освіту за фахом перекладача - найбільший ризик, що нотаріус відмовить.

Як нотаріус перевіряє диплом¶

Процес простий, але суворий.

Перекладач приходить у нотаріуса з оригіналом диплома (або нотаріальною копією, якщо оригіналу немає в Україні). Нотаріус:

1. Переглядає диплом на предмет орфографічних помилок, реальності виглядає печатка й підпис.
2. Записує дані перекладача в реєстр нотаріальних дій (ПІБ, номер диплома, дата видачі, дата експертизи).
3. Робить копію диплома для своєї справи.
4. Прохає перекладача розписатися у присутності нотаріуса на оригіналі перекладу або на окремому листі завіреності.

Якщо диплом викликає сумніви (наприклад, поганий стан паперу, невиразний штамп, незнайомий вуш), нотаріус може попросити апостиль на диплом, щоб перевірити його автентичність. Це додатковий крок, який займе час.

На цьому обов’язки нотаріуса закінчуються. Він не перевіряє, чи дійсно людина в дипломі вміє перекладати англійську. Він гарантує тільки те, що диплом справжній і що людина, яка розписалася під перекладом, це та сама людина, чий диплом лежить перед ним.

Штраф, якщо виявиться підроблений диплом¶

Якщо кінець-кінцем виявиться, що диплом підробний або не існує, нотаріус буде відповідати за те, що він його завірив. На нотаріуса чекає адміністративна відповідальність або позив за шкоду від особи, яка покладалася на такий переклад.

Для перекладача ситуація ще гірше: рішення суду може визнати переклад недійсним, і тоді всі документи, які на нього опиралися (виза, реєстрація, навчання) опиняються під сумнівом.

Тому нотаріус не бере на себе ризик. Якщо сумніви в дипломі - він відмовляє. Це правильно.

Різниця: нотаріальний переклад vs переклад з печаткою бюро¶

Часто люди плутають два типи засвідчення.

Нотаріальний переклад - перекладача немає в офісі нотаріуса. Перекладач робить переклад вдома (або в своєму офісі), потім приносить оригінальну копію в нотаріуса разом зі своїм дипломом. Нотаріус перевіряє диплом, встановлює особу перекладача, записує в реєстр, ставить печатку, розписується. Така схема названа “нотаріальним засвідченням вірності перекладу”.

Переклад з печаткою бюро - перекладач працює в офісі бюро перекладів або для нього як фрілансер. Бюро (юридична особа) ставить свою печатку на переклад. Це не те саме, що нотаріальна печатка. У різних країнах до цього ставляться по-різному: деякі посольства приймають печатку бюро нарівні з нотаріальною, інші - тільки нотаріальну.

Чи перевіряє бюро диплом перекладача? Так, як правило перевіряє. Але це внутрішньофірмовий процес, не юридичний. Для посольства це менш престижно, ніж нотаріальна печатка державного нотаріуса.

Что писать на эту роль: присяжний перекладач vs простий перекладач¶

Коли нотаріус пише текст завіреності, він не пише “присяжний перекладач” (це термін для перекладачів, присяглих у суді для судових справ). Пишеться просто “перекладач” з дипломом про вищу освіту.

Але це може викликати плутанину. Деякі закордонні установи просять специфічно “присяжного перекладача” (у Францій - traducteur assermenté, у Німеччині - beeidigter Übersetzer). Це інша система.

Якщо документ йде в країну, яка вимагає присяжного перекладача, простий нотаріальний переклад не допоможе. Потрібно шукати перекладача, присяглого саме у тій країні. Це рідко роблять українці для своїх переклад видивше за кордон - більшість країн допускають нотаріальну копію від українського нотаріуса.

Апостиль на переклад: коли потрібен диплом¶

Якщо переклад йде за кордон, часто просять апостиль. Апостиль ставиться на оригінальний документ (не на переклад), але сам факт, що переклад робив дипломований перекладач, стає важливим.

Деякі посольства просять апостиль одразу на нотаріальне засвідчення вірності перекладу - тобто на той лист, де нотаріус розписався. Це означає ще один крок до МВС / МЗС / Мін’юсту для проставлення апостиля.

Якщо в перекладача немає диплома, апостиль на “печатку” такого бюро одержати неможливо - державні органи не видатимуть апостиль на документ, виданий недипломованою людиною.

Це одна з причин, чому диплом така важлива річ для людей, які часто мають справу з документами за кордоном.

Як дізнатися про вимоги конкретного нотаріуса¶

Різні нотаріуси можуть трохи по-різному інтерпретувати закон. Один приймає диплом філолога, інший - ні. Один просить апостиль на іноземний диплом, інший - копію з печаткою вишу.

Краще звернутися до конкретного нотаріуса до того, як замовляти переклад. Напишіть йому (через Telegram, Viber, email) або телефонуйте і запитайте:

• Який диплом потрібен для засвідчення перекладу?
• Чи приймається диплом на такій спеціальності (назвіть свою)?
• Чи потрібна апостиль, якщо диплом з закордонного вишу?
• Чи потрібні додаткові документи (мовні тести, сертифікати)?

Більшість нотаріусів готові відповісти - це економить час обом. Якщо нотаріус не відповідає на запитання або ставить дикі вимоги, краще звернутися до іншого.

Коли диплом не допомагає: причини відмови нотаріуса¶

Навіть якщо диплом є, нотаріус все ще може відмовити. Ось типові причини:

Диплом застарів більш ніж на 30 років. Деякі нотаріуси вважають, що якщо перекладач закінчив вузь у 1990-х і з тих пір не працює за фахом, його кваліфікація “протухла”. Закон не передбачає такого обмеження, але деякі нотаріуси це роблять. Рішення таке саме: звернутися до іншого нотаріуса або попросити письмову причину відмови для скарги.

Перекладач не може розписатися. Якщо людина в дипломі (за паспортом) і та, що роблять переклад - різні люди (наприклад, вийшла заміж і змінила прізвище), потрібна документація про це. Різний підпис теж може викликати запитання.

Нотаріус підозрює підробку. Якщо диплом виглядає як копія копії або з явними помилками, нотаріус попросить апостиль або справку від вишу. Це не образа, а стандартна обережність.

Документ, виданий на окупованій території. Деякі нотаріуси відмовляють засвідчувати переклади, виконані людьми з дипломами від вузів на окупованих територіях. Це раніше за раніше політична позиція, ніж формальне правило.

У всіх цих випадках краще не сперечатися з нотаріусом, а звернутися до іншого.

Висновок: як не облажатися¶

Хочете завіряти переклад у нотаріуса? Це простий чеклист:

1. Перевірьте диплом. Вписано слово “перекладач” чи хоча б “мовознавець, перекладацька спеціалізація”?
2. Знайдіть 2-3 нотаріусів у вашому місті. Звертаються телефоном і запитайте про їхні вимоги. Деякі лояльніші до “філологів”, деякі суворіші.
3. Забудьте про онлайн-курси та сертифікати. Нотаріус їх не визнає. Потрібен саме диплом про вищу освіту.
4. Якщо диплома немає, замовте дублікат. Це займе 1-2 тижні, але дешево і надійно.
5. Якщо диплом з-за кордону, запитайте нотаріуса заздалегідь, що потрібно - апостиль, копія, справка?
6. Перед засвідченням запитайте нотаріуса про ціну, терміни і точний список документів. Не полаштуйте сюрпризам.

Диплом - це не просто формальність. Це те, за рахунок чого ваш переклад потім буде прийнятий посольством, судом або закладом освіти за кордоном. На цьому не економіть.