У перекладеному файлі напис «Докладніше» може виглядати ідеально, але вести на сторінку іншою мовою, на адресу, якої вже немає, або взагалі в нікуди. Тож перевіряй не лише сам текст і синє підкреслення, а й те, куди веде посилання.
Порядок простий: до перекладу зафіксуй напис, адресу й тип посилання; під час роботи не плутай видимий текст із ціллю; після перекладу перевір переходи у фінальному документі чи на локалізованій сторінці. Для Word і HTML цей підхід однаковий, хоча влаштовані посилання в них по-різному.
Що саме перекладається у гіперпосиланні¶
Для перекладача в гіперпосиланні важливі дві частини: текст, який бачить читач, і адреса, на яку він потрапить після натискання. У Word ці частини можна редагувати окремо - це пояснює довідка Microsoft про створення та редагування гіперпосилань.
Наприклад, «Read the policy» можна перекласти як «Прочитайте правила», а адресу залишити без змін. Але переклад напису сам по собі не створює української версії сторінки. Якщо така сторінка справді є, адресу можна замінити на неї - спершу переконайся, що знайшов саме відповідний матеріал.
У довідці Microsoft пояснюють, що саме можна змінити в посиланні:
У довідці Microsoft сказано: “After creating a link, you can edit its address, displayed text, color, and font style.” Українською: «Після створення посилання можна редагувати його адресу, видимий текст, колір і стиль шрифту».
Для перекладу висновок простий: напис і ціль - це різні речі. Якщо перекладач замінює тільки видимі слова, а програма зберігає об’єкт гіперпосилання, перехід може лишитися робочим. Якщо ж під час обробки об’єкт перетвориться на звичайний текст, напис залишиться, а активна адреса може зникнути.
DOCX зберігає структуру документа, зокрема текстові фрагменти й зв’язки гіперпосилань. Документація Microsoft Open XML SDK описує елемент гіперпосилання: видимий текст може бути окремим від ідентифікатора зв’язку з адресою. Тому правильний напис ще не означає, що посилання веде куди треба.
У HTML логіка подібна, але записують її інакше: елемент <a> містить текст, який бачить читач, а атрибут href задає адресу. Стандарт HTML визначає href як URL для елементів a та area. Без цього атрибута вони не створюють гіперпосилання. Переклавши текст усередині елемента, ти все одно маєш перевірити href.
З’ясуй також, до якого типу належить кожне посилання. У Word це може бути вебсторінка, файл, адреса електронної пошти або певне місце в цьому чи іншому документі. В HTML перевіряй як переходи на інші ресурси, так і переходи до фрагментів поточної сторінки.
Перед початком перекладу запиши для кожного посилання:
- видимий текст у вихідному файлі;
- повну адресу або назву цільового місця;
- тип: зовнішній URL, внутрішня закладка, файл чи електронна адреса;
- рішення щодо локалізації: залишити адресу чи замінити підтвердженим відповідником;
- результат перевірки після перекладу.
Такий реєстр дає змогу звірити не лише кількість написів, а й цілі переходів. Якщо посилань багато або з файлом працюють перекладач, редактор і фахівець із верстки, таблиця особливо виручає.
Приклад запису в реєстрі: напис «Посібник користувача», адреса на сторінку англійською, тип «зовнішній URL», дія «залишити, якщо української версії немає». Для внутрішнього посилання вкажи не просто «розділ 4», а конкретну закладку чи заголовок у цільовому файлі.
Як зберегти посилання у Word і HTML¶
У Word гіперпосилання - не завжди просто синя фраза. DOCX може зберігати текст і ціль окремо, а сам файл містить структуровані елементи та зв’язки між ними. У документації Open XML SDK наведено приклад, у якому напис “Click here” стоїть в елементі гіперпосилання, а його ціль задає ідентифікатор зв’язку.
Тому, якщо скопіювати напис у новий документ, сам перехід може не перенестися. Текст виглядатиме так само, але зв’язок з адресою загубиться. Якщо програма перекладає структурований DOCX, їй потрібно зберегти і перекладений фрагмент, і зв’язок із ціллю.
Щоб виправити посилання вручну, у Word клацни на ньому правою кнопкою миші й вибери Edit Hyperlink. Там можна перевірити або змінити текст та адресу. Цей спосіб описано в довідці Microsoft про редагування гіперпосилань. Він стане в пригоді, якщо напис на місці, а адресу треба виправити.
Внутрішні посилання перевіряй окремо. Вони можуть вести до заголовка, закладки, слайда чи комірки. Якщо під час перекладу структура документа змінилася, стара ціль могла зникнути або змінити назву. Переконайся, що потрібне місце досі є в перекладеній версії.
Внутрішня адреса Word може вести до закладки. За примітками Microsoft щодо реалізації стандарту WordprocessingML, якщо закладки з такою назвою немає, Word може спрямувати читача на початок документа. Документ відкриється, але не в потрібному розділі.
HTML-сторінки передавай на переклад так, щоб код і текст були розділені. Посібник Translate House про переклад HTML радить не змінювати самі теги: текст посилання міститься всередині елемента, а адреса - в href. У посібнику є пряма вказівка: “Do not translate the actual markers.” Простими словами: перекладай текст, а не маркери структури.
З атрибутами не працює правило «нічого не перекладати». У тому самому посібнику з HTML-локалізації сказано, що атрибути зазвичай не перекладають, але деякі значення, зокрема alt і title, можуть потребувати локалізації. Для посилання не змінюй href лише через те, що перекладаєш текст навколо нього. Окремо з’ясуй, чи є підтверджена локалізована адреса.
XLIFF - формат обміну структурованим вмістом для локалізації. Стандарт OASIS XLIFF 2.1 визначає обмін даними без втрат як головне завдання формату. Та саме використання XLIFF не гарантує, що кожна програма збереже всі посилання правильно. Перевір готовий файл після повернення перекладу у вихідний формат.
Якщо треба швидко полагодити посилання у Word, спершу звір вихідний і перекладений файли за реєстром. Потім виправ неправильні адреси, перевір внутрішні переходи та ще раз відкрий фінальну копію. Про структуру документа також читай у матеріалі про збереження стилів і заголовків у Word.
Як вирішити, чи змінювати URL під час локалізації¶
URL не перекладається автоматично разом із текстом сторінки. Це адреса цільового ресурсу, а не фраза для читача. Якщо механічно замінити в ній слова, можна отримати URL, якого не існує. За стандартом HTML, значення href має бути коректною адресою URL.
Користуйся простим правилом: якщо підтвердженої локалізованої цілі немає, залишай адресу без змін. Замінюй її лише тоді, коли власник сайту або структура локалізованого ресурсу підтверджує відповідник. Напис «Політика конфіденційності» українською ще не доводить, що українська сторінка доступна за адресою, яку можна вгадати.
Ось три типи адрес, з якими ти найчастіше матимеш справу:
| Тип адреси | Що робити під час перекладу | Що перевірити після перекладу |
|---|---|---|
| Зовнішня вебсторінка | Залишити адресу, якщо підтвердженого локалізованого відповідника немає | Чи відкривається потрібний ресурс |
| Сторінка з локалізованим відповідником | Замінити адресу лише на перевірену локальну сторінку | Чи відповідає зміст цільової сторінки напису |
| Внутрішній якір | Зберегти або оновити ідентифікатор цілі після змін структури | Чи веде посилання до потрібного місця на цій сторінці |
URL може містити фрагмент після символу #. Він указує на конкретне місце в ресурсі. Якщо адреса сторінки правильна, а частина після # - ні, читач відкриє сторінку, але не потрібний розділ. Примітки Microsoft щодо Word описують додавання # і значення якоря до адреси зв’язку в певному випадку. Перевіряй повну ціль, а не лише домен чи основний шлях: опис гіперпосилань у WordprocessingML.
Адресу електронної пошти теж перевіряй як окремий тип посилання. Напис «Напишіть нам» можна перекласти, але він не має змінювати адресу одержувача. Файлове посилання потребує іншої перевірки: перекладена копія може мати іншу назву чи розташування, тож переконайся, що читач відкриє доступний файл, а не вихідну версію.
Для вебсайту перевіряй і адресу, і зміст сторінки. URL може відкриватися, але вести не туди, куди обіцяє перекладений напис. Наприклад, напис обіцяє українську інструкцію, а перехід відкриває загальну сторінку або матеріал іншою мовою. Технічно посилання працює, але читач не отримує того, на що розраховував.
Якщо локалізовану ціль ніхто не підтвердив, не вгадуй її за мовним префіксом у URL і не дописуй перекладені слова вручну. Залиш вихідну адресу й познач її для перевірки власником ресурсу. Якщо потрібної локальної сторінки немає, перекладений напис має чесно описувати те, що відкриється, а не обіцяти матеріал іншою мовою.
Змінювати URL можна лише з урахуванням того, хто керує сайтом і чи має він окремі сторінки різними мовами. Перекладач може зафіксувати потребу в локальному відповіднику, але не має вигадувати структуру URL. Попроси підтвердження у власника контенту або фахівця, який відповідає за сайт.
Як перевірити гіперпосилання після перекладу¶
Почни з реєстру й фінального файла. Звір, чи всі посилання на місці, чи правильні адреси та чи відповідає видимий текст цільовому ресурсу. Самі колір і підкреслення не підтверджують, що посилання активне.
Перевіряй усе послідовно:
- Порахуй і зістав посилання. Переконайся, що в перекладеному файлі є кожен запис із початкового реєстру. Додай до списку нові посилання, якщо їх вставили під час редакторської роботи.
- Перевір тип кожного переходу. Розділи вебсторінки, файли, адреси електронної пошти, закладки й якорі. Перевірка лише зовнішніх URL не виявить зламаного переходу всередині документа.
- Відкрий цілі у готовому файлі. Натисни посилання й переконайся, що воно веде до потрібного ресурсу. Для кожного унікального типу цілі перевір сам перехід, а не лише його вигляд чи код.
- Зістав напис із цільовою сторінкою. Перекладений текст має правильно описувати те, що відкриється. Якщо адреса лишилася англійською, не обіцяй у написі український матеріал.
- Перевір фрагменти й закладки. Перейди до внутрішніх цілей у документі чи на сторінці. Переконайся, що потрібний заголовок або закладка збереглися після змін структури.
- Виправ адресу й повтори тест. Якщо ціль неправильна, відредагуй адресу, збережи файл і перевір посилання ще раз у фінальній копії.
Перевіряй кожне посилання так, як ним користуватиметься читач. Для зовнішнього URL відкрий сторінку й подивися, чи відповідає її зміст напису. Для внутрішнього переходу натисни посилання та перевір, чи відкрився потрібний розділ. Для адреси електронної пошти переконайся, що програма підставляє правильного одержувача; надсилати тестового листа не потрібно.
У Word можна змінити ціль і не переписувати видимий текст. Відкрий Edit Hyperlink через контекстне меню, звір адресу з реєстром і збережи зміни. Кроки для редагування тексту й адреси наведені в офіційній довідці Word.
У HTML перевір наявність href і правильність його значення. Стандарт пояснює, що елементи a та area без href не створюють гіперпосилань. Тож перевір, чи атрибут зберігся і чи веде до потрібного ресурсу, а не просто чи залишився тег у коді: HTML Standard про посилання.
«Посилання є» і «ресурс доступний» - різні речі. Стандарти описують, що створює гіперпосилання, але не гарантують, що цільова вебсторінка чи файл існують. Якщо сторінка не відкривається, звір адресу з початковим реєстром і з’ясуй, чи помилка з’явилася під час перекладу, чи ресурс був недоступний і раніше.
Для документа з багатьма посиланнями зберігай результат перевірки поруч із реєстром. Позначай кожен запис як «ціль перевірена», «адресу змінено на підтверджений відповідник» або «потрібна перевірка власника ресурсу». Так редактор бачитиме конкретне завдання, а невідомий статус не сплутає з підтвердженою помилкою.
Помилки, через які посилання перестають працювати¶
Одна з найчастіших помилок - перекладати адресу як звичайний текст. Текст у href або ціль у Word визначає, куди веде перехід. Зміниш адресу без перевірки - можеш зробити її некоректною. Напис при цьому залишиться читабельним, тому під час звичайної вичитки проблему легко пропустити.
Ще одна помилка - скопіювати лише видимий текст. Якщо посилання перенесли як звичайний рядок, зв’язку з адресою може вже не бути. Тоді треба відновити гіперпосилання, а не перекладати напис ще раз. Документація Open XML SDK пояснює, чому за самим видимим текстом не зрозуміти, чи зберігся зв’язок із ціллю.
Переклад тегів у HTML створює іншу проблему. Якщо змінити розмітку або видалити href, читач побачить слова, але перехід не спрацює. Посібник Translate House радить залишати HTML-теги незмінними й перекладати текст усередині них.
Після редагування заголовків окремо перевір внутрішні посилання. Закладка може мати власну назву, яка не збігається з видимим заголовком, а її ціль може зникнути після перероблення документа. За примітками Microsoft щодо WordprocessingML, відсутня закладка може спрямувати читача на початок документа. Якщо перевірити тільки те, чи відкрився файл, такий перехід легко прийняти за успішний.
Не вважай URL перевіреним лише тому, що він відкривається. Адреса може вести на неправильну сторінку, матеріал іншою мовою або вміст, який не відповідає тексту посилання. Звіряй і технічну ціль, і те, чого читач очікує після натискання.
Не покладайся на формат обміну як на гарантію. XLIFF призначений для обміну локалізаційним вмістом без втрат, але стандарт OASIS XLIFF 2.1 не гарантує, що кожен інструмент однаково збереже всі адреси та зв’язки. Після імпорту перекладу поверни матеріал у вихідний формат і перевір переходи.
Не роби висновок про всі посилання за одним вдалим тестом. Зовнішня сторінка, внутрішній якір і файл ведуть до різних типів цілей, а отже, мають різні ризики. Перевір кожен запис. Якщо над документом працюють кілька людей, розподіли між ними типи посилань і вимагай результат для кожного запису.
Якщо сторінка зникла або файл більше не доступний, не підмінюй ціль випадковою схожою адресою. Зафіксуй проблему, повідом власника матеріалу й узгодь, чи залишити вихідний URL, чи чекати на новий. Інакше читач може потрапити на ресурс, який не відповідає напису.
Якщо разом із посиланнями змінюється формат документа, перевіряй макет так само уважно, як заголовки й списки. Переклад сам по собі не гарантує, що структура файла збережеться. Переглянь матеріал про переклад документів із коментарями у DOCX та перетворення PDF у Word після перекладу.
FAQ¶
Як зберегти гіперпосилання у Word після перекладу?¶
Збережи гіперпосилання як структурований об’єкт, переклади його видимий текст окремо від адреси, а потім відкрий ціль у фінальному файлі. Внутрішні закладки та переходи до заголовків перевір окремо, особливо якщо структура документа змінилася.
Чи потрібно перекладати URL під час локалізації сайту?¶
Не перекладай URL механічно. Залиш чинну адресу або заміни її лише на перевірену адресу локалізованої сторінки, яка справді відповідає потрібному матеріалу.
Як перевірити, чи працюють посилання після перекладу?¶
Зістав посилання з початковим реєстром і відкрий цілі у готовому документі чи на сторінці. Перевір зовнішні адреси, внутрішні якорі, файлові посилання та відповідність цілі видимому напису.
Як зберегти внутрішні посилання та закладки у Word?¶
Збережи назви закладок і цільові місця або онови адреси внутрішніх переходів після зміни структури. Перейди за кожним посиланням у фінальній копії й переконайся, що відкрився потрібний розділ, а не початок документа.
Чи можна перекласти текст гіперпосилання, не змінюючи адресу?¶
Так. У Word видимий текст і адреса - окремі властивості, а в HTML видимий вміст посилання відокремлений від атрибута href. Переклади напис, а адресу залиш без змін, якщо немає підтвердженого локалізованого відповідника.