Коли підготовка файла стає окремим етапом проєкту¶
Файл може відкриватися на комп’ютері, але все одно не підходити для прямого імпорту в CAT-систему. Наприклад, замовник надсилає структурований документ: текст із нього треба витягти, зайве прибрати, а службові позначки зберегти, щоб потім відновити структуру. Якщо вручну повторювати ці кроки перед кожним імпортом, команда витрачатиме час і матиме ще одну нагоду припуститися помилки.
Шаблон проєкту memoQ допомагає зібрати ці повторювані налаштування в один ланцюжок: вибрати фільтри, задати автоматичні дії та вказати програму для перетворення документа до імпорту або після експорту. Шаблон - це набір параметрів, команд і скриптів, за яким створюють проєкти зі сталими правилами. Його можна використовувати і для локальних, і для онлайн-проєктів, як пояснює документація з редагування шаблонів memoQ.
Але шаблон - не універсальна кнопка «підготувати будь-який файл». Він автоматизує конкретну процедуру, яку команда заздалегідь описала й перевірила. Якщо структура файла, розмітка чи вимоги до результату щоразу різні, автоматизація без перевірки просто швидше повторюватиме неправильні дії.
Як пише документація memoQ про сценарії перетворення: “Some documents must be transformed before you can import them into memoQ. This is done in project templates, through scripting.” Переклад: деякі документи треба перетворити перед імпортом у memoQ, і для цього використовують скрипти в шаблонах проєктів.
Почніть із простого: опишіть, яке перетворення потрібне файлу, а вже потім вирішуйте, чи варто запускати його автоматично. Шаблон має прибирати повторювану ручну роботу, а не ховати від команди процес, якого ніхто не розуміє.
Що саме робить фільтр імпорту¶
Фільтр імпорту визначає, як memoQ читає документ. Система витягує текст для перекладу, а форматування й інший вміст, який перекладати не треба, зберігає в структурі документа. У документації цю структуру називають skeleton. Від вибору фільтра залежить не лише те, чи відкриється файл, а й те, який текст потрапить у сегменти та що залишиться поза перекладом. Механізм описаний у налаштуваннях імпорту документів.
Однакове розширення ще не означає однаковий вміст. Документація попереджає: параметри імпорту залежать від типу документа, а стандартні налаштування можуть дати несподіваний результат, зокрема для деяких звичайних текстових і XML-файлів. Тож не зупиняйтеся на перевірці повідомлення про помилку. Подивіться, чи потрапили в сегменти потрібні рядки, чи не з’явилися там службові дані та чи захищені від перекладу потрібні елементи.
memoQ підтримує багато форматів через фільтри імпорту: DOCX, XLSX, PPTX, PDF, IDML, HTML, JSON, Markdown, XML, YAML, XLIFF і PO. Перелік може змінюватися з випусками програми, тож актуальні формати звіряйте з документацією підтримуваних форматів memoQ.
Перед імпортом дайте собі відповідь на три запитання:
- Які файли команда отримує на вході?
- Який вигляд має мати проміжний файл, якщо перетворення потрібне?
- Який формат потрібен перекладачеві, а який файл має отримати замовник після експорту?
Відповіді можуть бути різними. Наприклад, у вхідному файлі може бути структура, з якою перекладачеві незручно працювати, але її все одно треба зберегти для фінальної видачі. Тоді скрипт перетворює документ на проміжний формат, а програма після експорту повертає потрібну структуру.
Які помилки підготовки можна усунути до імпорту¶
Початкова перевірка має виявити проблему до того, як файл потрапить у проєкт. Подивіться, чи є в документі текстовий шар, поля, таблиці, теги або фрагменти, які не можна перекладати. Якщо проблема не у форматі, а в нечіткому скані чи зображенні, потрібен окремий процес розпізнавання. Сам фільтр не перетворить зображення на коректний текст.
Для складного файла підготуйте тестовий зразок і порівняйте результат імпорту з оригіналом. Перевірте початок і кінець документа, повторювані поля, таблиці, спеціальні символи та ділянки з різними типами розмітки. Якщо фільтр пропустив важливий фрагмент або неправильно розбив його на сегменти, перегляду першої сторінки буде замало.
Якщо проблема саме у збереженні вигляду документа, а не в автоматизації перекладацького проєкту, інструмент для перекладу файлів може допомогти з іншою частиною задачі. Наприклад, у ChatsControl завантажений DOCX або PDF обробляється зі збереженням початкового форматування, а переклад можна переглянути поруч з оригіналом. Це не замінює memoQ: ChatsControl - не CAT-система й не TMS, і він не керує пам’яттю перекладів або командними проєктами.
Як працює попередня обробка в шаблоні¶
Попередня обробка - це запуск окремої програми, яка змінює документ до того, як memoQ імпортує його для перекладу. Вона стане в пригоді, якщо вихідний файл треба перетворити у формат або структуру, з якими команда працює стабільніше. У шаблоні задають програму й місце її запуску в ланцюжку, а memoQ передає створений файл на імпорт.
Порядок роботи такий:
- Додайте вихідний файл до проєкту, створеного із шаблону.
- Запустіть програму попередньої обробки, щоб створити перетворену копію.
- Імпортуйте перетворену копію для перекладу.
- Після перекладу експортуйте перекладений перетворений файл.
- Запустіть програму постобробки, якщо треба відновити початковий формат або структуру.
Саме такий порядок описаний у документації memoQ про перетворення перед імпортом і після експорту. Перевірте, що кожен крок отримує саме той файл, який очікує. Якщо програма створить його під неправильним ім’ям, збереже не там або змінить важливу структуру, наступний крок не спрацює так, як задумано.
memoQ не постачає готову програму для довільних змін документа. Команда має написати або отримати таку програму окремо. Вбудований інструмент Find and Replace може стати в пригоді для підготовки або допрацювання текстових документів, але він не замінить скрипт, який змінює структуру файла.
Як пояснює документація memoQ: “You need to write or acquire the program: memoQ doesn’t come with programs that make the necessary changes to documents or to the project.” Переклад: потрібну програму треба написати або отримати окремо, адже memoQ не постачає програм для таких змін.
Це важливо врахувати, коли оцінюєте вартість автоматизації. Шаблон визначає, коли запускати програму, і пов’язує кроки між собою. А от логіка перетворення - справа зовнішньої програми. Команда відповідає за те, щоб програма правильно обробляла вхідні файли, повідомляла про помилки й за потреби не перезаписувала оригінал.
Як спроєктувати безпечний ланцюжок¶
Спершу визначте, що програма отримує на вході й що має створити на виході. Вхідний контракт описує тип файла, його розташування та припущення щодо структури. Вихідний - формат і назву перетвореної копії, яку memoQ має імпортувати. Якщо потрібна постобробка, її вхідним файлом має бути перекладений результат, а не оригінал.
Далі розбийте ланцюжок на зрозумілі частини:
- оригінал залишається доступним для перевірки;
- проміжна копія має іншу назву або місце зберігання;
- імпортована версія проходить через вибраний фільтр;
- перекладений файл після експорту передається саме на ту постобробку, для якої його підготували.
Перевірте, що станеться з некоректним вхідним файлом. Програма не повинна непомітно створювати порожній результат або видавати стару проміжну копію за нову. Повідомлення про збій має пояснювати, що зламалося і на якому кроці людині треба перевірити файл.
У статті практикувальника описано інтерфейс, який передає програмі повні шляхи до вхідного й вихідного файлів як {InputFilePath} і {OutputFilePath}. Автор також зазначає, що файли обробляються по одному, навіть коли їх імпортують разом. Ці деталі залежать від версії та реалізації, тому перевірте їх на робочій версії memoQ. Не сприймайте опис як незмінну гарантію. Деталі наведені в статті про власну програму попередньої обробки.
Як налаштувати фільтри й правила імпорту¶
Фільтри шаблону пов’язують маску файла або його розширення з конфігурацією імпорту. Наприклад, правило може скеровувати файли певного типу до визначеного XML-фільтра. Документація наводить маски на кшталт *.json і варіанти з назвою папки. Порядок правил важливий: memoQ зупиняється на першому фільтрі, який відповідає файлу. Приклади й подробиці є в налаштуваннях шаблону memoQ.
Почніть із конкретних правил для окремих груп файлів, а не з широкої маски, яка може перехопити сторонні документи. Поставте вузькі правила раніше за загальні. Також перевірте, чи не відповідають два правила тим самим файлам, але ведуть до різних конфігурацій: у такому разі результат визначає порядок, а не те, який фільтр здається логічнішим.
Якщо шаблон не містить налаштувань фільтрів, проєкти, створені з нього, використовуватимуть стандартні конфігурації. Це зручно, коли стандартних параметрів достатньо, але не гарантує, що кожен формат імпортуватиметься як потрібно саме вашому проєкту. Перш ніж запускати серію проєктів, перевірте стандартний фільтр на реальних зразках.
Для XML можна вибрати Auto-picked XML configuration. Тоді memoQ вибере відповідну конфігурацію імпорту XML на основі інформації про тип документа. Автоматичний вибір зменшує кількість ручних призначень, але результат усе одно треба перевірити: два XML-файли з однаковим розширенням можуть мати різну структуру.
У налаштуваннях шаблону можна також визначити, чи імпортувати вбудовані зображення та об’єкти для конкретної конфігурації фільтра. Вирішуйте це з огляду на задачу. Якщо зображення допоможе перекладачеві зрозуміти контекст, імпорт може бути корисним. Якщо об’єкт не має стосунку до тексту для перекладу, він лише додасть зайве для перевірки.
У проєктах, під’єднаних до джерела вмісту, конфігурації фільтрів шаблону мають перевагу над конфігураціями, заданими з’єднувачем вмісту. Врахуйте це до запуску автоматизації, особливо якщо команда вважала налаштування конектора головним джерелом правил.
Що перевірити після імпорту¶
Майстер створення проєкту із шаблону імпортує документи з параметрами, уже заданими в шаблоні. На цьому етапі майстер не пропонує змінити налаштування імпорту. Якщо файл прочитано неправильно, після створення проєкту його можна імпортувати повторно з іншими параметрами. Такий порядок описаний у довідці зі створення проєкту із шаблону.
memoQ визначає вихідну мову за документами, доданими в майстрі створення проєкту, і повідомляє, якщо не може прочитати документ. Сприймайте таке повідомлення як сигнал перевірити файл, а не вибрати довільну мову й рухатися далі. Причиною може бути формат, пошкоджений файл або невідповідний фільтр.
Після імпорту перевірте різні типи вмісту, а не лише загальну кількість сегментів. Перегляньте назви, таблиці, поля, повторювані рядки, посилання та ділянки з тегами. Переконайтеся, що фільтр не додав до тексту для перекладу службові дані й не сховав потрібний текст у структурі, якої перекладач не бачить.
Якщо повторно імпортуєте документ, запишіть, що саме змінили: фільтр, його параметри чи підготовчий скрипт. Коли змінюється все одразу, важко зрозуміти, що виправило проблему, а що створило нову. Спершу перевірте зміну на копії або в тестовому проєкті, а тоді поширюйте її на наступні проєкти.
Автоматичні дії після імпорту та експорту¶
Скрипт перетворення файла й автоматична дія проєкту розв’язують різні задачі. Скрипт змінює документ до імпорту або після експорту. Автоматичні дії запускають операції memoQ у визначений момент життєвого циклу проєкту. Обидва механізми можна налаштувати в шаблоні, але не плутайте перетворення вмісту з дією над проєктом.
Документація описує автоматичні дії для локальних і онлайн-проєктів. Щоб ними скористатися, налаштуйте шаблон і створіть із нього проєкт. У прикладі з довідки після події After document import запускають попередній переклад, а потім аналіз проєкту. Там також ідеться про блокування точних збігів 100% і контекстних збігів 101%. Це приклад послідовності в memoQ, а не обов’язковий рецепт для кожного проєкту. Перевірити його можна в документації про автоматичні дії.
Порядок дій має значення. Якщо до одного тригера прив’язано кілька завдань, вони запускаються згори вниз, а порядок можна змінити в редакторі шаблону. Спершу поставте дію, результат якої потрібен наступній. Наприклад, аналіз до попереднього перекладу отримає не ті самі вхідні дані, що аналіз після нього.
У документації є й приклади з X-Translate після повторного імпорту документа, а потім із попереднім перекладом і аналізом після оновлення. Автоматичний експорт можна пов’язати із завершенням проєкту або робочого процесу - залежно від того, локальний це проєкт чи онлайн-проєкт. Використовуйте приклади для планування, але спершу перевірте, чи відповідає потрібний тригер реальному процесу команди.
Проблема з автоматичними діями часто не в самій дії, а в її черговості. Якщо вона запускається зарано, то працює з неповним або застарілим набором документів. Якщо експорт прив’язаний не до тієї події, команда може отримати файл до завершення перевірок. Запишіть, що саме запускає кожну дію, який результат вона очікує і як людина перевіряє її завершення.
Як відрізнити автоматизацію від «чорної скриньк軶
Людина, яка супроводжує проєкт, має розуміти, що саме робить автоматизація. У назві шаблону або внутрішньому описі вкажіть, для яких файлів призначене правило, яку дію воно запускає та який результат створює. Назва на кшталт «стандартний» не пояснить, чи шаблон передає XML на спеціальну конфігурацію, чи запускає перетворення.
Для кожного кроку визначте, як перевірятимете результат. Після попередньої обробки перевірте проміжний файл, після імпорту - сегменти й теги, після автоматичного аналізу - звіт, а після експорту - фінальний файл. Перевірка має відповідати конкретному ризику, а не зводитися до загального перегляду документа.
Продумайте й ручний шлях на випадок, коли скрипт не спрацює. Людина має знати, як зупинити запуск, зберегти оригінал і продовжити роботу без пошкодження джерела. Якщо незрозуміло, як відновити процес після збою, автоматизацію складно безпечно використовувати з документами, які не можна втратити або створити заново.
Коли скрипт не потрібен і чим його замінити¶
Скрипт доречний, коли команда регулярно виконує те саме перетворення й може чітко описати вхід, результат і спосіб перевірки. Якщо проблема трапилася один раз або кожен документ відрізняється, ручна дія з перевіркою може виявитися простішою за створення й супровід зовнішньої програми.
Для простих текстових змін спершу перевірте, чи вистачить вбудованого Find and Replace. Він допоможе підготувати або допрацювати текстовий документ, але його можливості не дорівнюють можливостям скрипту, який змінює формат або структуру файла. Визначте, що саме потрібно: замінити фрагменти тексту чи перебудувати документ.
Якщо проблема виникає через неправильну конфігурацію імпорту, виправте фільтр, а не додавайте ще один крок перетворення. Наприклад, XML-файлу може бути потрібен точніший вибір конфігурації, а не конвертація у проміжний формат. Виправлення на рівні фільтра залишає схему простішою і полегшує подальшу перевірку.
Якщо у вас є лише один готовий файл і повторюваної задачі немає, не створюйте шаблон тільки заради нього. Налаштування шаблону, написання програми та перевірка можуть забрати більше часу, ніж ручна підготовка. Поверніться до автоматизації, коли з’явиться повторюваний процес або група файлів з однаковою структурою.
Для задач, не пов’язаних із керуванням проєктом, добирайте інструмент під конкретну потребу. Переклад документа зі збереженням вигляду, перевірка сегментів у CAT-системі й запуск організаційного воркфлоу - різні речі. Не чекайте, що налаштування шаблону імпорту виправить саме джерело або замінить перевірку перекладу.
Безпека, права доступу й супровід шаблону¶
Власний код створює ризик: сервер запускає програму, яку підготувала команда або сторонній розробник. У memoQ TMS виконання власного коду за замовчуванням вимкнене, і для нього потрібне окреме налаштування. Документація прямо пояснює причину такого обмеження.
Як попереджає довідка memoQ TMS про власний код: “Custom code execution is disabled by default, for a good reason: you must not allow a service to run scripts when you do not need those scripts.” Переклад: власний код вимкнений за замовчуванням, оскільки сервіс не повинен запускати скрипти без потреби.
Адміністратор може налаштувати запуск скриптів під віртуальним службовим обліковим записом. Документація радить не використовувати вбудований обліковий запис. Врахуйте це ще під час планування розгортання, а не після першої помилки доступу.
Документація TMS вказує типовий тайм-аут власної програми 300 секунд, тобто п’ять хвилин. Адміністратор може змінити це значення в Deployment tool. Налаштування залежить від конкретної конфігурації сервера, тому перевірте його на сервері, де запускається проєкт, замість того, щоб без перевірки переносити типовий параметр.
Параметри розгортання можуть також обмежувати типи виконуваних файлів пакетними сценаріями, CMD і PowerShell замість EXE. Документація описує це як спосіб зменшити ризик уразливостей. Перелік дозволених типів має відповідати тому, як працює програма, і політиці адміністратора.
Для онлайн-проєктів шаблони створюють і редагують на сервері. Щоб використовувати шаблон у memoQ TMS, потрібні відповідні дозволи на шаблони проєктів. Тому локальної перевірки недостатньо: адміністратор має підтвердити, що сервер має потрібні права й безпечні налаштування для запуску.
Пам’ятайте й про те, на які проєкти впливають зміни шаблону. Вони стосуються нових проєктів, створених із шаблону, але не змінюють уже наявні. Перед збереженням документація радить переглянути загальний огляд налаштувань. Називайте або документуйте версії шаблону так, щоб команда розуміла, які правила діють для нових проєктів, а які - для тих, що вже створені.
FAQ¶
Як автоматизувати підготовку файлів перед імпортом у шаблоні memoQ?¶
Налаштуйте в шаблоні програму попередньої обробки, яка створює перетворену копію, а потім задайте правила імпорту для цієї копії. memoQ імпортує її для перекладу, а програма постобробки після експорту може відновити початковий формат. Функція працює для проєктів, створених із шаблонів, згідно з документацією memoQ.
Чи може memoQ запустити скрипт до імпорту документа?¶
Так. Шаблон може запускати зовнішню програму, яка перетворює документ перед імпортом. memoQ не постачає програм для довільних змін, тому її треба написати або отримати окремо.
Як фільтри шаблону memoQ керують імпортом документів?¶
Фільтри зіставляють маски файлів або розширення з конфігураціями імпорту. Якщо одному файлу відповідає кілька правил, порядок важливий: memoQ застосовує перше відповідне правило.
Чи потрібна постобробка після попередньої обробки файла?¶
Постобробка потрібна, коли перекладений документ у проміжному форматі треба повернути до початкового формату або структури. Якщо проміжний формат і є потрібним результатом, окремий крок відновлення може не знадобитися.
Чи можна змінити налаштування імпорту під час створення проєкту із шаблону?¶
Майстер створення проєкту використовує налаштування, уже задані в шаблоні, і не пропонує змінити їх під час цього кроку. Якщо файл прочитано неправильно, після створення проєкту його можна імпортувати повторно з іншими параметрами.
Що станеться, якщо шаблон не містить налаштувань фільтрів?¶
Проєкти, створені з такого шаблону, використовуватимуть стандартні конфігурації фільтрів. Перевірте їх на реальних файлах: документація memoQ попереджає, що стандартні налаштування можуть дати несподіваний результат для деяких текстових і XML-документів.
Чи можна використовувати шаблон проєкту для автоматизації онлайн-перекладу?¶
Так, автоматичні дії доступні для локальних і онлайн-проєктів, але проєкт треба створити з налаштованого шаблону. Для онлайн-проєктів шаблон редагують на сервері, а користувачеві потрібні відповідні права.
Чи безпечно запускати власний код у memoQ TMS?¶
Запуск власного коду в memoQ TMS за замовчуванням вимкнений, і його має окремо налаштувати адміністратор. Документація радить використовувати віртуальний службовий обліковий запис, а не вбудований.